Днями в Івано-Франківську розпочав свою гастрольну діяльність цирк-шапіто «Колізей».
Нещастя побувати на одній з вистав цього, за перепрошення сказати, «цирку-шапіто» мав й автор даних рядків, який на 8 березня вирішив зробити такий собі подарунок дружині і своїй дитині ціною 200 грн. за один квиток, а інший, як у всіх відомих лохотронах додавався безкоштовно (діти віком до трьох років – безкоштовно). Загалом середня вартість квитків коливалася від 80 до 250 грн..
Тут варто зазначити, що манеж діаметром до якихось десять метрів впритул по периметру був заставлений пластиковими кріслами. Як виявилося це була так звана «віп-зона» для кількох осіб, а на інших сиділи ті люди, які, як виявилося, не могли присісти на свої місця в «залі», бо на них уже сиділи інші люди з такими ж квитками! Усе це, звісно, викликало чимало незручностей у глядачів першого ряду, котрі самі, уже не говорячи про їхніх малолітніх дітей, могли мало що розгледіти на арені з-за спини таких «віпів».
Вистава, яка згідно сценарію мала розпочатися о 16.00 годині чомусь розпочалася з запізненням на 15 хвилин, вражала своїм примітивізмом і профанацією того, що називається «мистецтвом циркового жанру».
Якщо на афішах даного «цирку», говорилося, що тут можна буде побачити безліч тварин, то глядача, мабуть, не обманули: бо розпочалося шоу номером безлічі какаючих голубів з палким бажанням розмножуватися, а аж ніяк не слухати свого «дресирувальника». В наступному, вибачте за слово, «номері» (забороненому конферансьє до фото- і відео- знімання) артисти на кілька хвилин викотили на сцену імпровізований корабель-клітку і по черзі на кілька хвилин діставали відтіля без усіляких трюків: середньоазійського варана, королівського пітона, обскубаного борсука, що радше нагадував мурахоїда, і по парі дикобразів та пеліканів.
Після згаданого номера конферансьє оголосила антракт, який тривав півгодини, та запропонувала усім бажаючим з дітьми фотографуватися з вище перерахованими тваринами, до яких ще додали павича і величезного алабая чи то кавказьку вівчарку. Вартість одного такого фото становила 50 грн. І, повірте, що серед зголоднілої на будь-які видовища місцевої публіки (серед якої спостерігалися й представники нині «бідуючих» пенсіонерів) бажаючих сфотографувати своїх чад з цими «різноманітними» звірами таки вистачало.
В другій частині «шоу» відвідувачі могли полюбуватися «виступом» кількох кішок, переляканого акробата та силача, що жонглював впродовж десяти хвилин аж двома гирями (такого ви самі безкоштовно знайдете у нашому місті у будь-якій примітивній «качалці»).
Єдиний клоун у цій «виставі» чомусь своїм виглядом нагадував горбачовську «перестойки» і його боротьбу з зеленим змієм…
А втіхою усього цього видовища під назвою «цирк» була гімнастка, що спершу показала чудовий номер з обручами, а згодом політала без страховки на канатах під десятиметровим куполом цирку.
І ще одна шокуюча річ до неможливого здивувала у цьому «горе-цирку» – єдиний загаджений біотуалет для такої маси глядачів з дітьми на території виявився платним – 2 грн. за разове його відвідування.
Шкода, що згадуючи старі радянські часи, доводиться сумувати за тими величезними цирками-шапіто, що колись приїжджали до нашого міста, де люди окрім дійсно величезної кількості тварин, могли побачити не тільки гімнастів, акробатів та силачів, але й шоу на мотоциклах у клітках та ще багато іншого. Та, певно, щось подібне на теренах Прикарпаття ми ще не скоро зможемо побачити, бо усі циркові шоу нам сьогодні уже понад двадцять років незалежності замінюють прямі телетрансляції сесій обласної і верховної зради.
Тарас Боднар, “За лаштунками”