1216 км на велосипеді: Франківчанка Вікторія Шахоріна розповіла про велопаломництво до Риму

Сильна, вольова, смілива. Усе це про франківчанку, ще донедавна посадовця міськвиконкому, керівника у закордонній компанії, а нині – почесного пілігрима, Вікторію Шахоріну. Днями жінка повернулася із двотижневої веломандрівки паломницьким шляхом «La Via Francigena» в Італії.

Про свої 1216 км на велосипеді під спекотним італійським сонцем, пригоди у десятках чужих міст, дива та те, яка саме дорога веде до щастя, читайте у нашому інтерв’ю із Вікторією.

Ви відома в Івано-Франківську чиновниця, успішна жінка. Як так сталося, що сіли на велосипед і поїхали у таку нелегку дорогу?

Для мене посада (раніше директор КП «Івано-Франківський рекламно-інформаційний центр» - авт.) ніколи не була метою, це не те, за що варто триматися. На посаді я зробила все, що тоді могла в межах своїх повноважень. І я не бачила більше змісту залишатися, бо розуміла, що більше вже не зроблю.

Після того як звільнилася, отримала запрошення у Польщу, де 9 місяців працювала у Варшаві теж на керівній посаді. Потім повернулася додому і почала займатися тим, чим жила все життя – кулінарією. Це якась така медитація для мене.

Життя одне і я себе почуваю  абсолютно щасливою, мені так подобається. Хтось з відомих колись таке сказав: найбільший успіх в житті – це мати можливість прожити своє життя по-своєму. Багато людей, на жаль, не мають цієї можливості.

Як виникла ідея подорожувати? І чому саме на велосипеді?

Почалося все з того, що у березні  я пройшла піший шлях "El Camino de Santiago" в Іспанії. Я нічого про нього не знала. Просто купила квитки і вже після почала читати відгуки, переглядати відео в Інтернеті.  Після цього змінилося ставлення до подорожей.

Раніше відпочивала з комфортом, а тут я вперше в житті ночувала у хостелі. Вперше в житті я йшла пішки з наплічником стільки днів. Це дуже змінює. Уявіть ситуацію: у хостелі на сусідньому ліжку спить мільйонер, який через кризу середнього віку, втратив сенс життя, а по дорозі поруч йде молодий італієць, який втратив бізнес, майно. І ці всі люди однаково щирі. Ці емоції важко передати – це треба прожити.

Ще в Іспанії я почула про італійський шлях і вирішила, що його хочу проїхати на велосипеді. Хоча я не є затята велосипедистка – частіше їздити почала тільки цього року.

Відразу хотіла їхати до Риму з Івано-Франківська, або Берегова. Однак мене відмовили, бо є певна небезпека у таких подорожах на прикордонних територіях. Тому я вирішила унеможливити зайві проблеми.

Свій шлях почала з Венеції. Об’їхала весь північ Італії, переїхала через гори і спустилася до Риму. А якщо точніше: Венеція - Віченца - навколо озера Гарда - Мантова - Парма -Ла Спеція - Портовенере - Лерічі - Масса - Піза -Сан Мініато - Сієна-сан Квіріко д‘Орча - Аквапенденте - Марта - Вітербо - Рим. Загалом  1215,4 км.

Це інші подорожі. Якщо запитати людину, де вона відпочивала, то вона перерахує міста – десь був на морі, десь у горах. Це все викликає емоції середнього рівня. Але, якщо людина вийшла на Говерлу, на Монблан, то це вже перемога над собою. Аналогічно, і у ситуації, коли я їхала на велосипеді. Раніше я ніколи стільки часу не проводила крутячи педалі.

Але я завжди усвідомлювала, що це паломництво не є тією справою, яку потрібно зробити ціною свого здоров’я, неймовірних зусиль, чи ще чогось. Це не має нести надвисоку ціну. Я розуміла, якщо відчую, що не можу, то в будь-який час можу повернутися і продовжити наступного року.

Де вам доводилося ночувати?

Перший тиждень я їхала просто по Італії. Другу половину маршруту – вже по паломницькому шляху «La Via Francigena», яким пішки йшли всі англійські королі перед коронацією на благословення до Папи Римського.

За перший тиждень я користувалася сайтом Couchsurfing. Італійці – люди прекрасні. Це взагалі мій перший досвід каучсерфінгу. На сайті я зареєструвалася тільки у липні перед поїздкою. Встигла прийняти тільки одного подорожуючого у себе вдома. Обирала тільки тих, у кого хороші відгуки.

Першими мене прийняла сім’я італійців біля озера Гарда. Я ночувала у них дві ночі. Вони порадили залишити речі і поїхати навколо озера.Вони також змінили мій маршрут, бо я планувала далі їхати у Мілан. Але мені сказали, що по дорозі у Мілан нічого гарного не вдасться побачити, а якщо дійсно хочете отримати насолоду від дороги, то краще їхати у місто Мантува. Тут я ночувала у будинку спортсмена Марко. Він і його друзі ще й байкери і саме вони у мене зняли страх до цього виду транспорту.

Ночувала у Пармі в італійця, що добре знав російську мову. Він увесь вечір гостив мене різноманітними сирами, розповідав про особливості кожного виду, про інші традиційні страви.

Всі люди чудові.

Як з бюджетом, скільки витратили коштів на подорож?

Із собою мала гроші, але дорога довга і завжди хочеш мінімізувати якісь витрати. За всю подорож тільки двічі платила за ночівлю. Перший раз у готелі у Віченце, коли вийшла плутанина із впискою по каучу. Ще раз довелося ночувати у наметі на кемпінгу. Бюджет всієї моєї подорожі по Італії склав 226 євро, 75 з яких витратила на ці дві ночі.

Вже коли їхала дорогою паломника, то зупинялася у хостелах пілігримів, у яких могли зупинятися тільки пілігрими. Навіть ночувала на швидкій. Такі хостели є платні, а є безкоштовні. Це місця особливої атмосфери паломника. У дорозі ви долаєте певні труднощі, перемагаєте себе, а нагороду ви отримуєте там, де є такі самі люди як ви, у спілкуванні з ними. Такий досвід – безцінний.

Як вас зустріли у Римі?

Коли дісталася Риму, то нас було вісім людей в офіційному хостелі пілігримів. Двоє з восьми – власник видавництва у Каліфорнії та пенсіонер із Лондона йшли цей шлях зі столиці Великобританії через Бельгію, Францію, Швейцарію впродовж трьох місяців.

Вже в Римі о 7.30 почалася процедура миття ніг паломникам.  На іспанському шляху такого немає.

Це роблять волонтери, люди, які пройшли багато пілігримських маршрутів, люди з дуже щирим серцем. То є така громадська організація «Друзі шляху». Процедура така: жінка поливає ліву ногу водою, а чоловік витирає і цілує її кожному, хто прийшов. Читають молитву. Це все дуже складно зрозуміти, якщо ти цього не пережив. Це дуже сильні емоції любові і щирості. Потім після миття ніг ми вечеряли, спілкувалися. З рук у руки передають свічку, на вогонь якої можна віддати свої емоції, якийсь негатив. Кожен розповідав щось про себе, свій шлях. Складається таке відчуття, що ти зовсім чужу людину знаєш все життя.

Коли ми наступного дня від’їжджали, то всі плакали. Це настільки щирі сльози.

Загалом, я щиро рекомендую цей шлях. Для того, щоб отримати документ Ватикану про проходження паломницького маршруту достатньо пройти останні 100 кілометрів. Не потрібно йти увесь шлях. Можна йти 10 днів по 10 км, чи 20 днів, головне правильно оцінити здоров’я. Я вважаю, що цю відстань може пройти будь-яка людина. Мені на шляху зустрічалися пенсіонери і діти, інваліди й хворі. Абсолютно реально відчути цей неймовірний дух шляхів, ці враження.

І такі люди неймовірні, вони заслуговують поваги.

Якщо ж хочете перейнятися духом паломництва, то спершу потрібно їхати в Іспанію. Там набагато більше людей, краща інфраструктура. Але якщо хочете побути на одинці із собою, то краще дорога до Риму – тут менше людей.

Кажуть, що з подорожей вже ніколи не повернешся тим, ким був раніше. Якими Ви повернулися додому?

Змінилася повністю. У всіх є люди, яких ми любимо, до яких байдужі, яких недолюблюємо. І це нормально. Але після цих двох подорожей у мене виникла тотальна любов до людей. Усі люди чудові, просто вони себе у різних ситуаціях ведуть по-різному. Тепер я переконана, що найбільше диво – це люди. Все в людині, не в ситуації, а саме в людині. Якщо віддавати людям любов, то ніколи не зустрінеш поганого. Ну й емоції, відчуття, які не зустрінеш в жодній іншій подорожі незалежно від її ціни, країни та екзотичності. Такі враження ніколи не забудуться – бо це перемога над собою.

Декілька практичних порад для паломників. Що варто брати з собою у таку дорогу?

Найголовніше це зручне взуття та наплічник. Ну і головне прислухатися до свого організму. Бо коли йдеш і бачиш могили таких же пілігримів на шляху, які не змогли дійти, то розумієш, що надзусиль робити не варто. Це мандрівка, а не геройський вчинок. Краще під’їхати машиною або автобусом, ніж мати проблеми зі здоров’ям у чужій країні.

А як було із велосипедом у дорозі? Нічого не ламалося?

Слава Богу, мій велодруг витримав дорогу. Але якщо б і зламався, то не сумніваюся, що знайшла б допомогу серед тамтешнього населення.

До речі, як місцеві жителі сприймали жінку на велосипеді?

Прекрасно. Моїми найкращими друзями були поліцейські, вони мене супроводжували, пригощали кавою. Вони ідеально знали англійську. До речі, італійці розуміють англійську, але відповідають італійською. Італійські водії дуже поважають велосипедистів. Жодного разу автомобіль не проїхав біля мене ближче ніж за 2 метри. В Італії відчувала себе повноцінним учасником дорожнього руху . І жодного разу мені не посигналили, щоб дати дорогу. Навіть на гірських серпантинах, коли за мною їхало з моєю швидкістю кілька десятків машин - вони просто спокійно їхали та чекали, коли можна буде обігнати мене по смузі зустрічного руху.

А як зі зв’язком? Як контактували з рідними?

Я так підрахувала, що роумінг буде найвигідніше. Бо якщо купляти місцеву сім карту, то це мінімум 25 євро. Ну і є нюанси із придбанням, реєстрацією карти. Хоча і з роумінгом були проблеми, бо у дорозі потрібно було GPS, а чомусь роумінг працював тільки перших п’ять днів. Тай загалом в Італії не так як в Україні, що де не сядеш всюди є WiFi. На центральних площах із 15 кафе потрібно розраховувати, що безкоштовний Інтернет є тільки у трьох. У безкоштовних хостелах для пілігримів теж немає.

Чи плануєте ще якісь такі паломницькі мандри?

Так, я б дуже хотіла пройтися національною Стежкою Ізраїля «Швіль Ісраель» - це шлях довжиною близько тисячі кілометрів. Ми з новими друзями вже запланували цю мандрівку на березень наступного року. Звичайно, що обставини ще можуть помінятися, але я б дуже хотіла піти. Це буде третій такий головний пілігримський шлях у світі.


08.09.2018 Марія Лутчин 4808
Коментарі ()

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

919
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1906
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2773
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3404
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3638
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6798 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3825

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5636

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6746 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7595
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2425
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4689
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5083
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

444
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

911
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1781
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3365
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

886
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1748
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3658
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3848 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5413